Олевщина. Туристична перлина Поліської землі

Мaйжe вeртикaльні стінки кaр’єру склaдeні світлo-рoжeвим квaрцoвим піскoвикoм. Вeличeзні oкруглі вaлуни мoжнa знaйти в бaгaтьox місцяx крaїни, oднaк лишe в Кaм’янoму сeлі вoни дoсить вeликиx рoзмірів і знaxoдяться у глуxoму лісі. Бeрилій є цінним мeтaлoм, який зaстoсoвується у aтoмній eнeргeтиці, рeнтгeнoтexніці, кoсмічній прoмислoвoсті та інших високотехнологічних галузях. Тут, у «загублених» в лісах селах і містечках, які зберегли колорит, котрого мало торкнулась глобалізація, можна відчути атмосферу старих легенд і казок. Зібрання поліських ікон є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль». Можливо, тут мандрівник знайде свій бурштин-оберіг на щастя! На Землі є мало місць, які Бог наділив таким дивом як бурштин, щастям відчути його тепло, красу, радість дотику. Великий за розмірами кар’єр відпрацьований, заповнений прозорою водою та оточений лісом. Зачарування тишою, яке вселяє душевний спокій. Також історико-етнографічний регіон Полісся приваблює увагу науковців та дослідників-аматорів особливими традиціями побутової матеріальної і духовної культури, мови його населення. Від індустріального краєвиду мандрівник потрапляє до містичного місця, яким є озеро Безоднє поблизу села Тепениця. Поліський бурштин відноситься до Поліського басейну, який є частиною найбільшої в Європі Балтійсько-Дніпровської бурштинової провінції. У Білокоровицькому кар’єрі видобувалися пісковики топільнянської серії, що формує Білокоровицьку грабен-синкліналь. Яким чином це могло здійснюватися, також поки невідомо, оскільки вага каменів просто величезна. Віддати шану подвигу народу, надлюдській жертовності. Це родовище за масштабами, якістю та новим типам зруденіння віднесено до типу унікальних у світі. Основними «бурштиновиробничими» рослинами є хвойні породи дерева ‒ Pinaceae, Taxodiaceae, Cupressaceae мелово-палеогенового століття. Бурштини, знайдені у цих лісах за правом можуть носити власне ім’я ‒ "Поліський бурштин". Зупинка №3 – Озеро Безоднє. Вчені поки не змогли точно визначити походження каменів. Варіантів пояснення є два: камені були принесені льодовиком зі Скандинавії чи камені ‒ це залишки древніх високих гір, які перебували на цій території та були оголені льодовиком. Тут первозданні ліси із партизанськими стежками, цей край зберігає памʼять про засновника УПА «Поліська Січ» Тараса Бульбу-Боровця. Працюють переважно жінки. Це місце може бути перспективним для індустріального й інвестиційного туризму. Воно може стати об’єктом світової уваги у зв’язку із своєю винятковістю і високою економічністю. Пісковик дуже міцний, використовується для фундаментів та облицювання будівель, тротуарів, огорож та ін. Наступним цікавим місцем зупинки є місця на Олевщині, які містять поклади бурштину. Цінність українського бурштину ‒ у його самобутності, яка передусім проявляється в різноманітності і унікальності забарвлення. Пержанське родовище берилію детально розвідане і підготовлене для експлуатації з очікуваною високою рентабельністю розробки — понад 30%, за розрахунками провідних економістів. Є навіть свідчення того, що бурштин на території України був відомий людині іще з 3 тисячоліття до нашої ери. Тиша і спокій, які тут панують, іноді перериваються шумом падаючого каміння і працюючої техніки. Словом, добра частина таблиці Мендєлєєва. Полісся відомо своєю давньою іконописною традицією (зображення святих статичні, з глибокими очима, образи писалися на тлі краєвидів ‒ неба, лісу тощо). Окрім найбільш поширених у світі коричневих, вишнево-червоних, червоних, жовтих кольорів для Поліського бурштину властиві салатово-зелені, жовто-зелені, ясно-жовті і синювато-зелені кольори, а також білі і чорні його різновиди. Хоча село знаходиться на краю області, проте варто відвідати музей у Копищі, вшанувати пам’ять жителів цього села. Полісся. З давніх часів населення Олевщини разом із здобутою дичиною, рибою, грибами приносило додому чудовий горючий камінь, який добре горить, має приємний аромат і з якого майстри робили чудові прикраси для своїх коханих. 13 липня 70 років тому фашисти за один день розстріляли та спалили живими 2887 жителів села Копище. Пержанське родовище берилію є поки що єдиним у світі родовищем, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіном. Для багатьох місцевих мешканців видобування пісковиків – це майже єдина можливість мати якусь роботу. З тих часів його називають безодним, тому що тут неможливо знайти дно. Студентка першого курсу ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Юлія Корнійчук представила на конкурс розробку туристичного маршруту Олевщиною Житомирської області. Другу зупинку варто зробити біля Пержанського родовища берилію. Після відвідин «Замку Радомисль» варто рушити до цікавих обʼєктів Олевщини. На Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт «Мальовнича Україна-туристичний край» продовжують надходити роботи присвячені маловідомим, але перспективним туристичним ресурсам України. Вода в озері завжди холодна і прозора яка б не була спека влітку. Зупинка №5 – Камінне село.
 

Both comments and pings are currently closed.

Comments are closed.